Регдол

Порода виникла в Ріверсайді у Каліфорнії в 1960-х роках. Її засновницею була заводчиця Енн Бейкер, яка проводила селекцію довгошерстих домашніх котів, звертаючи особливу увагу на їхній зовнішній вигляд та м'який темперамент. Однією з кішок-засновниць була біла Джозефіна. У подальшому розвитку породи та її популяризації важливу роль відіграли також Денні та Лаура Дейтон.

Регдол — це великий, міцно складений кіт з довгим, м'язистим тулубом і середнім або міцним кістяком. Грудна клітка широка й добре розвинена, задня частина тіла добре мускулиста й масивна. Голова середнього розміру, з широкою й модифікованою клиноподібною формою. Злегка округлий лоб плавно переходить у плоску поверхню між вухами. Ніс прямий з делікатним вигином у верхній третині довжини. Щоки добре розвинені, морда широка, округла й середньої довжини, підборіддя чітко виражене. Вуха середнього розміру, широкі при основі з округленими кінцями, розташовані широко на черепі й злегка нахилені вперед. Очі великі, овальні й яскраво-блакитні. Шия коротка й сильна. Кінцівки середньої довжини з міцним костяком, задні дещо вищі від передніх. Лапи великі, круглі, міцні, з пучками шерсті між пальцями. Хвіст довгий, бажано сягає холки, середньої ширини при основі й злегка звужується до кінця.

Регдол існує у трьох варіантах забарвлення. Колорпойнт має світліше тіло й чітко забарвлені позначки на вухах, масці, кінцівках та хвості. Міттед має позначки як у колорпойнта, біле підборіддя й білу смугу, що йде від нагрудника через низ тіла до основи хвоста. Білі рукавички на передніх лапах сягають максимум до зап'ясткових подушечок, на задніх лапах біле сягає принаймні до п'яти, а максимально до половини стегна. Біколор має чіткі позначки на вухах, масці й хвості, білу обернену букву V на обличчі, яка охоплює дзеркальце носа, біле підборіддя й живіт. Бажані повністю білі кінцівки. Регдол зустрічається в кольорах: сил, блакитний, шоколадний, ліловий, рудий та кремовий. Усі три варіанти можуть мати смугасті й черепахові різновиди.

Регдол — це кіт з м'яким і спокійним темпераментом. Зазвичай має врівноважений характер і помірну активність, хоча молоді коти можуть бути дуже енергійними. Він товариський, охоче перебуває біля людей і бере участь у повсякденному житті членів сім'ї. Сильно прив'язаний до опікуна, часто слідує за ним по дому, вітає його після повернення й шукає близькості. Охоче встановлює контакт і приймає ласку. Регдол здатний навчитися простих навичок, як-от приходити на поклик чи апортувати. Любить гру з опікуном, хоча не є особливо голосним. Зазвичай толерантно ставиться до інших тварин і може добре жити з котами й собаками при належному знайомстві.

Регдол має напівдовгу, густу, м'яку й шовковисту шерсть, яка лягає вздовж тіла. Її довжина різниться залежно від частини тіла: на обличчі волосся коротке, видовжується від макушки голови через холку в напрямку спини. Найдовше волосся знаходиться навколо шиї, де утворює чітко виражену гриву. На боках тулуба, животі й задній частині тіла волосся середньої довжини до довгого, а на передніх кінцівках — коротке до середньої довжини. Хвіст густо вкритий волоссям і пухнастий. Шерсть потребує регулярного вичісування, оскільки попри шовковисту структуру може сплутатися, якщо догляд занедбано. Регдол линяє, а в періоди посиленого линяння потребує частішого вичісування. Кошенята народжуються білими, а характерні позначки починають з'являтися через кілька днів після народження і розвиваються з віком. Повного розміру й ваги регдол може досягти лише приблизно у четвертому році життя.

У регдолів виявлено варіант R820W гена MYBPC3, пов'язаний зі збільшеним ризиком гіпертрофічної кардіоміопатії (HCM) — захворювання, що характеризується потовщенням серцевого м'яза. Коти, які мають дві копії цього варіанта, мають високий ризик розвитку важкої форми HCM, яка може проявитися ще в молодому віці. Доступний тест ДНК, який виявляє варіант R820W та вказує, чи має кіт цей конкретний варіант, однак він не дає повної оцінки всіх можливих причин HCM. Надмірний набір ваги й ожиріння згадуються як потенційні проблеми здоров'я в цій породі. Великий розмір регдола не означає, що надмірна кількість жирової тканини є його природною рисою. Будь-які занепокоєння щодо здоров'я регдола слід обговорити з ветеринарним лікарем.