Перська кішка

Походження перської кішки традиційно пов'язують із Персією, тобто сучасним Іраном. Порода походить також від довгошерстих котів, яких привозили до Європи з Туреччини. Сучасна перська кішка значно відрізняється від своїх давніх предків, її характерний зовнішній вигляд формувався протягом багатьох поколінь. Перські кішки були представлені вже на виставці в лондонському Кришталевому палаці у 1871 році.

Перська кішка має компактну, добре розвинену, м'язисту статуру з широкою грудною клітиною та потужними плечима. Голова масивна й округла, з широким черепом, повними щоками та міцним підборіддям. Маленькі вуха з закругленими кінчиками розташовані низько й широко. Великі, округлі очі надають морді м'який вираз. Ніс короткий і широкий, з помітним переломом профілю між очима. Ніздрі мають бути добре відкриті, що забезпечує вільне дихання. Короткі товсті ноги закінчуються великими округлими лапами. Шия коротка й міцна, а хвіст пропорційний тулубу, короткий та пухнастий.

Перські кішки бувають багатьох забарвлень. До однотонних забарвлень належать біле, чорне, блакитне, шоколадне, лілове, руде та кремове. Доступні також черепахові, смугасті, димчасті, сріблясті й золотисті варіанти, а також їх поєднання з білим. Допускається також забарвлення колорпойнт із темнішими позначками на морді, вухах, лапах та хвості. Колір очей залежить від варіанту забарвлення.

Перська кішка зазвичай має спокійну та лагідну вдачу. Вона любить близькість своїх опікунів, охоче відпочиває поруч із людиною, приймає ласки та спостерігає за життям членів родини з комфортного місця. Зазвичай не вимагає уваги гучним способом. Любить гратися, хоча найчастіше обирає коротші, спокійніші заняття. Може добре почуватися в товаристві дітей та інших тварин, якщо вони поводяться з нею ніжно й поважають її потребу у відпочинку. Окремі кішки різняться темпераментом. Перська кішка зазвичай домосідка, яка цінує спокійне оточення та передбачуваний денний режим. Багато котів цієї породи віддають перевагу зручній канапі або низькому ліжку, хоча вони потребують щоденної гри та можливості виявляти природну котячу поведінку.

Довга, густа та ніжна шерсть потребує щоденного розчісування, оскільки в ній легко утворюються ковтуни. Регулярний догляд також видаляє вільне волосся, які кіт міг би проковтнути під час вмивання. Кошеня варто привчати до розчісування поступово й ніжно. Під час спеки перській кішці необхідно забезпечити доступ до прохолодніших приміщень, оскільки густа шерсть і коротка морда можуть ускладнювати перенесення високих температур.

У перських кішок може траплятися спадкова полікістозна хвороба нирок, пов'язана з варіантом гена PKD1. У нирках розвиваються кісти, які можуть поступово порушувати їхню роботу. Доступний ДНК-тест, який виявляє цей генетичний варіант. У породі описана також спадкова форма прогресуючої дистрофії сітківки (PRA-pd), яка призводить до втрати зору. У цьому випадку також доступне генетичне тестування. Ці захворювання стосуються не всіх перських кішок. Коротка будова морди може сприяти утрудненню дихання та очним і шкірним проблемам. Область навколо очей потребує регулярного контролю та ніжного очищення. Будь-які прояви, такі як постійна сльозотеча, почервоніння або гучне дихання, мають бути обговорені з ветеринарним лікарем.